Загиблі в АТО дніпровчани
Аболмасов Андрій Вікторович
Дата та місце народження: 06 жовтня 1969 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 17 серпня 2014 р., с. Хрящувате, Краснодонський район, Луганська область.
Звання: старший сержант.
Посада: фельдшер медичного пункту.
Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони "Айдар".
Обставини загибелі: Загинув 17 серпня 2014 р. у боях за визволення міста Луганськ, рятуючи поранених побратимів.
Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та донька.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище
Орден За мужність III ступеня
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Бєлофастов Геннадій Миколайович («Вальтер»)
Дата та місце народження: 14 березня 1965 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 28 січня 2015 р., с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область.
Звання: солдат.
Посада: номер обслуги артилерійського розрахунку.
Підрозділ: окремий загін спеціального призначення "Азов", Східне ОТО НГУ.
Обставини загибелі: вночі та зранку 28 січня 2015 р. російські бойовики вели вогонь у напрямках сіл Гранітне та Миколаївка (Волноваський район) поблизу Маріуполя. Бійці «Азову» виїхали на передову, щоб відтягнути вогневий удар на себе та унеможливити жертви серед мирного населення. В результаті артилерійсько-мінометної дуелі загинули солдат Шульга А. В. та солдат Бєлофастов Г. М., шестеро отримали поранення.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище.
Орден За мужність III ступеня
Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Бойко Віталій Васильович
Дата та місце народження: 24 липня 1973 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 р., м. Лутугине, Луганська область (48°24'34.9"N 39°13'14.7"E).
Звання: солдат.
Посада: стрілець.
Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони "Айдар".
Обставини загибелі: загинув 27 липня 2014 р. під час бою на залізно-дорожньому переїзді в м. Лутугине, Луганська область. Разом з Віталієм загинули підполковник С. Коврига, старший лейтенант І. Римар, старший сержант С. Шостак, старший солдат І. Куліш, солдат М. Личак, солдат А. Алієв, солдат С. Менюк, солдат О. Квач, солдат М. Вербовий, солдат О. Давидчук, солдат І. Василаш та лейтенант М. Куценко.
Місце поховання: с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область (фото пам'ятника).
Орден За мужність III ступеня
Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Бондар Віктор Миколайович
Дата та місце народження: 14 липня 1991 р., с. Лук'янівка, Баришівський район, Київська область.
Дата та місце загибелі: 28 січня 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.
Звання: молодший сержант.
Посада: головний сержант взводу.
Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.
Обставини загибелі: Загинув 28 січня 2015 р. в результаті обстрілу з РСЗВ БМ-21 «ГРАД» базового табору підрозділу в районі м. Дебальцеве, Донецька область. Неодружений, дітей немає.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище (фото пам'ятника)
Орден За мужність III ступеня
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Воронов Дмитро Станіславович
Дата та місце народження: 20 червня 1971 р., м. Оха, Сахалінська область, РРФСР.
Дата та місце загибелі: 1 березня 2016 р., с. Касянівка, Володарський район, Донецька область.
Звання: солдат.
Посада: навідник.
Підрозділ: 37-й окремий мотопіхотний батальйон (56-а окрема мотопіхотна бригада).
Обставини загибелі: Загинув 1 березня 2016 р. під час несення служби поблизу с. Касянівка, Володарський район, Донецька область.
Сімейний стан: Залишились дружина та син.
Місце поховання: м. Київ, Бортничанське кладовище (50°22'05.0"N 30°41'53.0"E)
Гіндюк Андрій Олексійович
Дата та місце народження: 28 червня 1972 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 5 травня 2015 р. (помер від поранень).
Звання: старший лейтенант.
Посада: командир взводу.
Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.
Обставини загибелі: 5 травня 2015 року, о 12 годині 24 хвилин, на позиції 3024 опорного пункту 2 механізованого батальйону, в районі смт. Троїцьке Луганській області, під час проведення інженерної розвідки, підірвався на вибуховому пристрої невідомого зразка та отримав тяжкі поранення. Помер 5 травня 2015 року в шпиталі м. Артемівська від поранень, несумісних із життям.
Сімейний стан: Залишилися батьки, брат та сестра.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище
Орден "За мужність" III ступеня
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Докладніше читайте тут http://ru.tsn.ua/kyiv/v-kieve-pohoronili-pogibshego-neskolko-dney-nazad-na-luganschine-sapera-30-y-brigady-424675.html
Голуб Аркадій Юрійович («Броня»)
Дата та місце народження: 26 листопада 1979 р., м. Бровари, Київська область.
Дата та місце загибелі: 31 січня 2015 р., с. Рідкодуб, Шахтарський район, Донецька область.
Звання: солдат.
Посада: стрілець.
Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон.
Обставини загибелі: Загинув 31 січня 2015 р. під час евакуації поранених з району Нікішине - Рідкодуб (Шахтарський район) дорогою на Дебальцеве - отримав тяжкі осколкові поранення, не сумісні з життям.
Сімейний стан: Залишились дружина та три доньки.
Місце поховання: м. Бровари, Київська область.
Орден "За мужність" III ступеня
Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Горай Олексій Зігмундович ("Змій")
Дата та місце народження: 14 жовтня 1979 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Горбатенко, Старобешівський район, Донецька область. (Вихід з Іловайського котла)
Звання: лейтенант міліції (посмертно).
Посада: старший інспектор.
Підрозділ: Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Миротворець" ГУМВС України в Київській області.
Обставини загибелі: Загинув 29-го серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором під час обстрілу російськими десантниками у х. Горбатенко. Був тимчасово похований місцевими мешканцями на кладовищі х. Горбатенко разом з бійцями батальйонів: "Миротворець" Катрич В.С., Набєговим Р.В., Сухенко М.В., "Херсон" Вовченко О.П., "Світязь" Шолухою В.Г. 15-го вересня 2014 р. тіло Горай О.З. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан").
Сімейний стан: Залишилась батьки
Місце поховання: с. Курне, Червоноармійський район, Житомирська область.
Орден «За мужність» III ступеня
Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Горяйнов Михайло Геннадійович
Дата та місце народження: 22 червня 1976 р., м. Краматорськ, Донецька область.
Дата та місце загибелі: 2 червня 2015 р., с. Набережне, Новоазовський район, Донецька область.
Звання: капітан 3 рангу (посмертно).
Посада: командир групи спеціальних операцій- водолазний спеціаліст.
Підрозділ: 73-й морський центр спеціального призначення.
Обставини загибелі: загинув 2 червня 2015 р. поблизу села Чермалик на півдні Донецької області, прикриваючи відхід своїх бойових товаришів.
Сімейний стан: залишились батьки, дружина та донька.
Місце поховання: с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область.
Орден «Богдана Хмельницького» III ступеня
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
Указом № 2 від 23 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
Нагороджений відзнакою Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в АТО "Побратими України" медаллю "За оборону Маріуполя" (посмертно).
Грачов Олексій Сергійович ("Кіпіш", "Морячок")
Дата та місце народження: 07 жовтня 1984 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 16 жовтня 2014 р.
Звання: солдат.
Підрозділ: 12-й батальйон територіальної оборони "Київ" (26-а окрема артилерійська бригада).
Обставини загибелі: помер 16 жовтня 2014 р. від гострої ішемічної хвороби серця.
Сімейний стан: залишились батьки та син.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище.
Грицай Олександр Васильович
Дата та місце народження: 4 липня 1978, с. Семиполки, Броварський район, Київська область.
Дата та місце загибелі: 6 лютого 2015 р., с. Рідкодуб, Шахтарський район, Донецька область.
Звання: солдат.
Посада: кулеметник-розвідник.
Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон.
Обставини загибелі: загинув 6 лютого 2015 р. від кулі снайпера на дебальцевському напрямку під селищем Рідкодуб (Шахтарський район), прикриваючи відхід заблокованих терористами побратимів.
Сімейний стан: залишилась дружина та 10-річна донька.
Місце поховання: с. Семиполки, Броварський район, Київська область.
Орден «За мужність» III ступеня
Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Докладніше про героя-розвідника читайте тут http://eveningkiev.com/article/20009
Довганюк Володимир Леонідович
Дата та місце народження: 17 січня 1967 р., м. Бердянськ, Запорізька область.
Дата та місце загибелі: 10 лютого 2015 р., м. Краматорськ, Донецька область.
Звання: полковник.
Посада: начальник відділу.
Підрозділ: Головне управління розвідки.
Обставини загибелі: загинув 10 лютого 2015 р. під час обстрілу російськими бойовиками з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» аеродрому м. Краматорська (Донецька область).
Сімейний стан: залишилась дружина та двоє дітей.
Місце поховання: м. Київ.
На восьмій сесії Бердянської міської ради 18 лютого 2016 року прийнято рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Бердянська” (посмертно).
Жайворонок Богдан Сергійович
Народився 24 чеврня 1982 року. Служив у батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення "Дніпро-1".
Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла. У героя залишились мати, дружина, син Семен (2011 року народження).
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Звінник Олександр Іванович
Дата та місце народження: 25 серпня 1991 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 5 вересня 2014 р., смт. Тельманове, Донецька область.
Звання: солдат (мобілізований із запасу).
Посада: водій БТР.
Підрозділ: Київська окрема бригада, Північне ОТО НГУ.
Обставини загибелі: загинув 5 вересня 2014 р. поблизу смт. Тельманового Донецької області під час виконання службово-бойового завдання, внаслідок обстрілу колони авто- та бронетехніки Національної гвардії України. Разом з Юрієм загинули майор А. Шанський, капітан П. Лавріненко, молодший сержант Ю. Спащенко та солдат М. Кобринюк.
Місце поховання: м. Київ, кладовище "Лісове"
Орден «За мужність» III ступеня
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Зеленський Євген Олександрович
Народився 28 січня 1991 року в місті Потсдам (Німеччина) у родині військовослужбовця. Змалку мріяв наслідувати свого батька, тому після закінчення школи, у 2008 році, вступив до Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, де впродовж чотирьох років здобував фах військового розвідника.
У 2012 році, після закінчення Академії сухопутних військ, лейтенант Є. О. Зеленський був спрямований для проходження подальшої служби на посаду командира спеціальної групи 8-го окремого полку спеціального призначення оперативного командування «Північ» Сухопутних військ України (місто Хмельницький).
З весни 2014 року старший лейтенант Є. О. Зеленський брав участь в антитерористичній операції на сході України. Зі своїми підлеглими він завжди перебував у найгарячіших точках. Командування довіряло йому виконання найвідповідальніших завдань, а його бійці завжди були впевнені у своєму командирові.
17 червня 2014 року, у місті Щастя Луганської області, групі старшого лейтенанта Є. О. Зеленського було поставлено бойове завдання – визволити з полону іншу групу. Потрапивши у засідку, під шаленим вогнем сепаратистів, старший лейтенант Є. О. Зеленський до останнього прикривав бійців, чим надав їм можливість перегрупуватися. Група відбила напад, але командир отримав важкі поранення від пострілу із реактивного протитанкового гранатомету і був шпиталізований у реанімаційне відділення Центрального військового клінічного шпиталю у місті Києві, де і помер 24 червня 2014 року. Похований у Києві на Совському кладовищі (дільниця № 7а).
Указом Президента України Петра Порошенка № 673/2014 від 23 серпня 2014 року за героїзм і самопожертву, виявлені у захисті територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі старшому лейтенанту Євгенію Олександровичу Зеленському посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
29 квітня 2015 року у спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 148 імені Івана Багряного відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь вшанування пам’яті про Героя України, випускника навчального закладу, старшого лейтенанта Зеленського Євгена Олександровича.
Зуєв Андрій Олександрович
Дата та місце народження: 28.06.1994 року, місто Київ.
Дата та місце загибелі: 09.09.2016 року в районі селища Мар'їнка, Донецької області.
Звання: солдат.
Підрозділ: військова частина В0963.
Обставини загибелі: Під час виконання завдань в складі АТО 09.09.2016 року в районі селища Мар'їнка, Донецької області, в ході виконання інженерного обладнання позицій підірвався на вибуховому пристрої фугасного типу та отримав травми. Проведення реабілітаційних заходів в Курахівському медичному закладі результатів не дали. 10.09.2016 року солдат Зуєв А.О. від отриманих поранень помер.
Сімейний стан: залишилися батьки та брат.
Місце поховання: селище Черняхівка, Яготинського раойну, Київської області.
Ковальчук Микола Михайлович
Дата та місце народження: 07 грудня 1995 р., м. Донецьк.
Дата та місце загибелі: 1 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.
Звання: солдат.
Посада: стрілець-зенітник.
Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.
Обставини загибелі: Загинув 01 лютого 2015 р. під час виконання бойового завдання в районі м. Дебальцеве, Донецької області.
Сімейний стан: залишилися батьки та сестра.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище
Орден «За мужність» III ступеня
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Кочетков-Сукач Володимир В'ячеславович («Чубака»)
Дата та місце народження: 9 жовтня 1971 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 15 березня 2015 р., м. Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область.
Звання: Волонтер.
Посада: Засновник та керівник.
Підрозділ: Волонтерська група ''Аеророзвідка''.
Обставини загибелі: Загинув 15 березня 2015 р. підірвавшись на міні-«розтяжці» поблизу м. Красногорівка (Донецька область).
Сімейний стан: Залишилися дружина, три доньки та син.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище.
Указом Президента України № 147/2015 від 18 березня 2015 р., "за особисту мужність та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Моцар Олександр Миколайович
Народився 05 травня 1970 року. Проходив службу у в/ч 3066, яка підпорядкована Містерству внутрішніх справ України. Помер 05.11.2014 року. Похований у м. Києві, на Лісовому кладовищі. У героя залишились мати, дружина, син Микола (2004 року народження), син Денис (1992 року народження), донька Ганна (1999 року народження).
Палига Володимир Михайлович ("Череп")
Дата та місце народження: 06 квітня 1983 р., м. Київ
Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.
Звання: солдат резерву.
Посада: старший стрілець-навідник.
Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».
Обставини загибелі: ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т. зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кабіні вантажної машини ЗІЛ разом із «Утьосом» та «Берегом» у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. У правий бік машини влучив снаряд з протитанкового ракетного комплексу "Фагот", ще один снаряд потрапив у двигун вантажівки. 3-го вересня тіло Володимира Палиги разом із тілами 96 інших загиблих у т. зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. У січні 2015 р. був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 18 квітня 2015 року в Києві на Лісовому кладовищі.
Сімейний стан: залишились бабуся, дружина та двоє дітей.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище.
Орден «За мужність» III ступеня
Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Панчук Володимир Феліксович («Араб»)
Дата та місце народження: 3 січня 1978 р., м. Хмельницький.
Дата та місце загибелі: 12 лютого 2015 р., с. Логвинове, Артемівський район, Донецька область.
Звання: сержант.
Посада: командир міномета.
Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".
Обставини загибелі: загинув 12 лютого 2015 р. під час проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань в селі Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве - Артемівськ (Донецька область). В цьому бою також загинули: солдат Р. Мельничук, солдат А. Камінський, солдат В. Самоленко, солдат І. Турков та сержант А. Поліщук, бійці 30 ОМБр: солдат А. Браух, старший солдат М. Сущук, молодший сержант В. Шульга та боєць 79 ОАМБр: старший прапорщик В. Суслик.
Сімейний стан: залишилась батьки.
Місце поховання: м. Хмельницький.
Орден «За мужність» III ступеня
Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Згідно рішення п’ятої сесії Хмельницької міської ради № 1 від 16 березня 2016 р. нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно).
Рішенням Хмельницької міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького" (посмертно).
Пєвнєв Ігор Павлович
Дата та місце народження: 07 лютого 1966 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 11 серпня 2015 р., с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область.
Звання: старший лейтенант.
Посада: заступник командира роти з виховної роботи.
Підрозділ: 41-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада).
Обставини загибелі: загинув 11 серпня 2015 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище
«Орден Богдана Хмельницького» III ступеня
Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Петрученко Микола Вікторович
Дата та місце народження: 28 грудня 1977 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 8 грудня 2014 р., с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область.
Звання: старшина.
Посада: головний сержант-командир відділення.
Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон).
Обставини загибелі: загинув в день 08 грудня 2014 р. під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. Разом з Миколою загинули солдат А. Ременюк та старший солдат С. Чоп. Під час цього обстрілу також загинули бійці 1-ї окремої танкової бригади: старший солдат В. Лавренчук, солдат В. Носенко та сержант В. Бойко.
Сімейний стан: залишилась дружина, син, донька від першого шлюбу, мати та два брата.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище
Орден «За мужність» III ступеня
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рубцов Геннадій Анатолійович
Народився 15 листопада 1967 року. Був призваний 04.02.2015 року Дніпровським районним у м. Києві військовим комісаріатом до військової частини В3066 на посаду водія 2 відділення 1 взводу роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення 27 бригади Національної гвардії.
До призову тимчасово не працював. Помер від гострої серцевої недостатності 08.04.2015 року.
Залишились дружина, донька та син.
Рябчук Володимир Анатолійович
Народився 29 грудня 1961 року. Призваний по мобілізації 26.01.2015 року Дніпровським районним у м. Києві військовим комісаріатом до військової частини п/п В-4174 на посаду заступника командира роти – інструктора з повітрянодесантної підготовки роти матеріального забезпечення. Молодший лейтенант. Помер 06 травня 2015 року у військово-медичному клінічному центрі м. Одеси.
Залишилися дружина, брат, донька, два онука.
Сумський Дмитро Михайлович («Шаман»)
Дата та місце народження: 24 вересня 1974 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 30 березня 2017 р., м. Авдіївка, Донецька область.
Підрозділ: Добровольчий Український Корпус "Правий сектор".
Обставини загибелі: Загинув 30 березня 2017 р. під час виконання бойового завдання в районі м. Авдіївка (Донецька область).
Сімейний стан: Залишились дружина, сестра і брат.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту».
Нагороджений відзнакою "За оборону рідної держави".
Указом № 24 від 19 серпня 2017 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).
Швець Сергій Володимирович
Дата та місце народження: 23 травня 1971 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 12 червня 2015 р. (помер від поранень).
Звання: сержант.
Посада: командир відділення.
Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада.
Обставини загибелі: помер 12 червня 2015 р. у військовому шпиталі Дніпропетровська в результаті поранень, які отримав поблизу м. Авдіївка (Донецька область).
Сімейний стан: залишились дружина та син.
Місце поховання: м. Київ, кладовище "Лісове".
Шевченко Ігор Станіславович
Дата та місце народження: 04 серпня 1981 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 10 лютого 2015 р., м. Краматорськ, Донецька область.
Звання: полковник (посмертно).
Посада: старший офіцер відділу управління.
Підрозділ: Головне управління розвідки.
Обставини загибелі: загинув 10 лютого 2015 р. під час обстрілу російськими бойовиками з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» аеродрому м. Краматорська (Донецька область).
Сімейний стан: залишились дружина та дочка, батьки, брат.
Місце поховання: м. Київ
Шишко Олександр Сергійович ("Циган")
Дата та місце народження: 04 вересня 1985 р., м. Київ.
Дата та місце загибелі: 22 липня 2014 р. (помер від поранень).
Звання: солдат.
Посада: кулеметник.
Підрозділ: 12-й батальйон територіальної оборони "Київ".
Обставини загибелі: 22 липня 2014 року, о 01:15, у селі Весела Гора Старобільського району Луганської області, під час обстрілу позицій наших військ з установки залпового вогню «Град», Олександр отримав чисельні поранення, у тому числі шиї, артерії на нозі. Виконував бойове завдання з охорони артилерійських позицій штабу бригади. У момент обстрілу спав разом з шістьма бійцями після бойового чергування. Боєприпас влучив у дерево і зверху осколки накрили бійців у наметі. Доставлений спочатку у Щастинську лікарню, згодом вертольотом - до Харкова. Помер на операційному столі.
Сімейний стан: Залишилися мати, дружина та донька.
Місце поховання: м. Київ, Лісове
Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
