Одне з найстаріших наших підприємств: засноване у 1935 році – «Дарницький вагоноремонтний завод» колись став одним із районоутворювачів сучасного Дніпровського району, надавши й назву одному з його найдавніших жилих мікрорайонів.

Першочергове цільове призначення заводу – ремонт залізничних вагонів. Площа заводу – майже 53 гектари, довжина внутрішніх заводських рейок – майже 27 кілометрів, і все це на мінімальній відстані від одного з найбільших залізничних вузлів України – станції «Дарниця». Отож, «ДВРЗ» одразу отримав статус державного підприємства і за підсумками 2014 року входив у перелік 50 найбільших державних підприємств України, що не підлягали приватизації.

За радянських часів на заводі працювало 4 тисячі робітників, які ремонтували до 1000 вагонів на місяць. Коли ж у січні 2006 року «Дарницький вагоноремонтний завод» отримав міжнародний сертифікат ще й на виготовлення рухомого складу та запчастин до нього, то його майбутнє видавалося напрочуд перспективним. Але криза від 2009 року поклала край отим сподіванням, і з серпня 2014 року настала, як здавалося, остання доба існування цього знаного державного підприємства: оголошувалося призупинення його діяльності з подальшою ліквідацією.

Вихід задля відродження заводу винайдено менше року тому, коли «ДВРЗ» став Філією Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що дає йому можливість виконувати гарантовані державні замовлення, відтак продовжувати різнобічну виробничу діяльність: будівництво піввагонів моделі 12-9745, капітальний або деповський ремонти та модернізацію вантажних 4-вісних піввагонів, формування та ремонт колісних пар, виготовлення запчастин тощо.

Саме директор Філії Євген Кузнецов і його заступники зранку середи приймали на своїй «державній» території голову Дніпровської районної  державної адміністрації Петра Онофрійчука, заступника голови Аллу Загородню і начальника відділу з питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики Григорія Лобача: очільник районної влади як проголосив щотижневе ознайомлення з життєдіяльністю місцевих організацій, установ і підприємств, так і дотримується даного плану.

Більше години учасники зібрання блукали громіздкою територією державного підприємства, передивлялися й обговорювали виробничі цикли у цехах, режим і умови праці робітників, ознайомлювалися з соціальною сферою підприємства тощо. Живе підприємство – це ж завжди чаруючий ефект споглядання за незвіданого сенсу діями багатьох-багатьох людей, поєднаних виробничим процесом, лише наслідком якого є всім відомі вагони, причепи і запчастини до них як от підшипники.

Отже, завод «ДВРЗ», що, безумовно, знав і кращі часи, свою державної якості виробничу марку наразі тримає пристойно. Так, 2015-й рік, порівняно з 2014-м, через усім зрозумілу втрату зв’язків із сусідніми країнами та загальною економічною кризою приніс відчутне падіння обсягів виробництва – на 14%, а це в грошовому вимірі складає 131 мільйон гривень за загального обсягу виробництва за підсумком попереднього року – на понад 741 мільйон.

І працює нині на заводі вже не 4 тисячі робітників, як було, а 1230, і ремонтують вони щомісячно не 1000, а близько 300 вагонів. А задля розширення обсягів виробництва, бідкається начальник Філії Євген Кузнецов, нині елементарно не вистачає фахових знавців колись традиційних робітничих професій – слюсарів, токарів, зварювальників на півсотні вакансій: із такої кількості стажерів із технікумів і СПТУ, вихідців із області, майже всі пішли, бо нема тут перспективи, як колись, отримати житло, бодай службове. Середня ж зарплатня на заводі «ДВРЗ» - Філії ПАТ «Укрзалізниця», яка, відтак, не залежить від волі його директорату, складає лише 6 тисяч гривень.

Оцим єдиним проханням – посприяти віднаходженню робітників на «ДВРЗ» за рахунок мешканців Дніпровського району столиці начальник Філії Євген Кузнецов і обмежив свої побажання, скеровані керівникам району.

Віднайшлася й зустрічна, вже не прохання – вимога, оскільки на підставі розпорядження КМДА: керівництву Філії невідкладно з ПАТ «Київенерго» провести звірку й оформити акти приймання-передавання ділянки тепломережі по вулиці Рогозівській на баланс енергопостачальних організацій, аби убезпечити чималий мікрорайон від можливих перебоїв із подачею тепла в опалювальний сезон. Обговорений і погоджений механізм цього процесу.

Подальші ж зустрічі влади і виробничників «Дарницького вагоноремонтного заводу» неодмінно відбуватимуться у форматі регулярних засідань Ради директорів підприємств, установ і організацій при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації.

Підготовлено у відділі з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю

Довідка про підприємство

Після реорганізації державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» 01.12.2015 було утворено Філію «Дарницький вагоноремонтний завод» ПАТ «Укрзалізниця», що в свою чергу обмежило ведення самостійної фінансово-господарської діяльності як юридичної особи.

Основним напрямком діяльності підприємства є будівництво піввагонів моделі 12-9745, капітальний  та деповський ремонт вантажних 4-х вісних піввагонів, капітальний ремонт піввагонів з продовженням терміну служби, їх модернізація, формування та ремонт колісних пар, виготовлення запасних частин для залізничного рухомого складу, випуск сталевого литва, виготовлення нестандартного обладнання для заводів і депо, виготовлення поковок та гарячих штамповок, також комплекс послуг, які надаються підприємствам, організаціям з організації перевезень вантажів піввагонами, ремонту і технічному обслуговуванню рухомого складу  та відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Активне спорудження Дарницького вагоноремонтного заводу розпочалось у березні 1934 року.

Дарницький вагоноремонтний завод розташований у м. Києві, на лівому березі Дніпра. Біля заводу знаходиться найбільший залізничний вузол України – станція Дарниця. На відстані 30,5 км автомобільного шляху знаходиться міжнародний аеропорт Бориспіль, у 15 км - Київський річковий порт.

У 2015 році виповнилось 80 років заснування Дарницького вагоноремонтного заводу.

Площа підприємства становить 52,76 га. Загальна довжина залізничних шляхів підприємства досягає 26,95 км.

За радянських часів на заводі працювало майже 4000 осіб, проводився капремонт близько 1000 вантажних вагонів в місяць.

З 2004 року по 2008 рік (початок фінансової кризи) було налагоджено виробництво власних вантажних вагонів, що дало значний поштовх у розвитку підприємства.

Продукція заводу зареєстрована у реєстрі системи сертифікації УкрСЕПРО та реєстрі сертифікації на федеральному залізничному транспорті (СС ФЗТ), Росія.

В січні 2006 року ДВРЗ отримало міжнародний сертифікат системи менеджменту якості ISO 9001-2000 для таких видів діяльності :

-        ремонт, модернізація та виготовлення рухомого складу;

-        виготовлення запасних частин для рухомого складу.

На виробництві застосовується поточно-конвеєрний, поточно-стійловий та стійловий методи ремонту та будівництва вагонів.  Є дві ділянки порівняльного ремонту вагонів, які обладнані правильними стендами і машинами, одна ділянка підготовлена для ремонту хопер - дозаторів. Крім цього існує механізована лінія виготовлення суцільнометалевих покрівель критих вагонів, лінія виготовлення дверей піввагонів, лінія по ремонту розвантажувальних кришок люків. Обладнані ділянки ремонту дверей критих вагонів і піввагонів. Функціонує автоконтрольний пункт ремонту і випробування автогальмівного обладнання вантажних вагонів.

Продукція заводу сертифікована у системі менеджменту якості згідно вимог ISO 9001:2008 та системі УкрСЕПРО.

Станом на 01.01.2016 середньоспискова чисельність по підприємству склала 1230 осіб. Підприємство має серйозну проблему про заповнення робітничих спеціальностей, зокрема, газозварників, слюсарів, токарів, тощо (близько 50 вакантних одиниць, зарплата від 4000 до 7000 грн). Через відсутність житла спостерігається велика плинність кадрів молодих робітників.

Підприємство активно надає матеріально-фінансову допомогу учасникам антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Станом на 01.01.2016 у лавах Збройних сил, які беруть участь у військових діях на сході України, служать 42 працівника підприємств.

До 2000 року на балансі підприємства перебувало 55 житлових будинків, які у подальшому були передані до комунальної власності. На даний час оформлюються документи по передачі двох гуртожитків (вул. Лазо, 3; 9).

Не вирішеним залишається питання про ремонт і передачу від Філії «Дарницький вагоноремонтний завод» на баланс ПАТ «Київенерго» ділянки теплової мережі по вул. Рогозівській згідно з розпорядженням КМДА від 11.02.2016 №72, про що повідомлено листом райдержадміністрації від 15.06.2016 №4595/43/1/103 (в результаті аварійної ситуації залишились без гарячого водопостачання 2 дошкільні дитячі заклади, 1 лікарня, 2 житлові будинки). Керівництву Філії пропонується невідкладно з ПАТ «Київенерго» провести звірку, оформити акти приймання-передавання основних засобів.

Підготовлено у відділі з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю за інформацією відділу питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики