У Дніпровській районній державній адміністрації під проводом заступника голови Алли Загородньої відбулося чергове, щоквартальне, засідання Ради директорів підприємств промислового комплексу, установ та організацій. Було заслухано ряд змістовно цікавих, а також нагальних питань і загальних тенденцій.
Про підсумки роботи промислового комплексу Дніпровського району в І кварталі 2015 року та завдання на поточний період доповів начальник відділу з питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики Григорій Лобач.
Спад виробництва, наголосив Григорій Володимирович, триває цілком об’єктивно до наших реалій і по місту Києву складає близько 10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше потерпають деревообробна, харчова та фармацевтична галузі. Певний зріст показників демонструють машинобудівна та легка промисловість, текстильне та гумове виробництво, що, зрозуміло, найбільшою мірою пов’язане зі збільшенням замовлень на потреби оборонного комплексу.
По Дніпровському району індекси зросту демонструють такі підприємства як «Укрпластик», «Єврореконструкція», «Інтерстарч», «Київський завод експериментальних конструкцій», «Укрвторчормет», «Ефкон Профіль», «Київмісьвторресурси», «Фанплит», «Ірком Ект» і «Магістраль», але здебільшого це досягається за рахунок зросту цін на вироблену продукцію. Структурно ж ситуація не змінилася: як у нас було 8 підприємств-експортерів, так і лишилося. Хоча те, що зросли й їхні експортні доходи, відрадно, адже це вже доходи у твердій валюті.
Заводи Укрпластик, Фанплит і ДВРЗ є й найбільшими нашими донорами до загальнодержавної скарбниці гуманітарної допомоги регіонам Сходу України та на потреби АТО.
На рахунок же того, що структурно ситуація в районній промисловості дійсно погіршується, промовляє наступний показник: коли в минулому році за поданими звітами у Дніпровському районі нараховувалося 75 підприємств, то наразі їх лише 53. Відповідно, зменшилася й кількість працівників нашої промислової галузі: у 2014 році їх було зареєстровано 5577, а лише за І квартал поточного року їх поменшало аж на 965 чол.
Не було, та вже утворилася заборгованість по зарплаті – 1600 тисяч гривень, а несвоєчасних виплат зафіксовано на суму 8 млн. грн. Найбільший тут боржник – підприємство «Авант», справа по якому розглядається в прокуратурі.
Загалом, промислова галузь Дніпровського району посідає стабільно шосте місце в столиці держави.
У той же час місто Київ торік замовило товарів і послуг на 4,5 млрд. грн. – це чималий ринок, далеко не використаний нашими підприємствами і над цим варто всім попрацювати.
На рахунок останнього твердження з певним докором міській владі висловився голова Ради директорів підприємств Дніпровського району Микола Курченко. Він також є гендиректором заводу «Магістраль», який залишився чи не останнім із «живих» у місті Києві в галузі машинобудування та, зокрема, випускає унікальну в Україні дорожньо-ремонтну машину: зрізала старий шар асфальту, в собі ж переробила й тут же за собою поклала новий шар.
Так от є місцеві замовлення на придбання цих дорожньо-ремонтних машин. Міська влада наполягає: лише через тендер. Одразу віднайшовся конкурент – німецький виробник, чия продукція – увага! – виробляється здебільшого в Росії, приблизно тотожна за технічними параметрами до зразка «Магістралі» та значно дорожча за ціною. Кажуть, завершує свою історію Микола Олександрович, міська влада поклала око саме на німецько-російського виробника, а не власного київського: хто ж так дбає про місцеву промисловість?
І взагалі, тендерний закон, зауважив Микола Олександрович, дуже складний за змістом і умовами виконання та, складається враження, здатний не підтримати, а ускладнити життя місцевій промисловості, що й так ледь дихає.
Звичайно, - підхопив оцю думку колеги гендиректор заводу «Фанплит» Палладій Горбатюк, адже місто Київ – уже суцільний будмайданчик, де до того ж, як відомо, працюють здебільшого не кияни. За дефіциту потенційно будівельних територій декому «ріжуть око» підприємства інших галузей, от яких би, мовляв, довести до банкрутства, а на їхньому місці будувати чергові хмарочоси та ТРЦ, кияни ж залишаться без роботи…
Ось до мене на «Фанплит», продовжив Палладій Миколайович, замовники з Туреччини, Вірменії, Казахстану, інших країн уже приїздять зі своїми товарними вагонами, бо скільки не прошу, в Україні ні від кого не отримав допомоги у постачанні мені вагонів, хоч, як кажуть, я «при грошах»: хіба це по-господарськи?
І додав: нещодавно довелося виступати перед 1200 делегатами Першого Національного форуму з підтримки експорту в Торгівельно-промисловій палаті України, так бачив перед собою представників урядів Китаю, Кореї, Казахстану, інших країн – лише не України…
Знову слово взяв Микола Курченко, наголосивши, що є й інші, вже загальні проблеми для наших підприємств. Зокрема, платежі за землекористування з другого півріччя поточного року збираються підвищити у 5 разів – це стане справжнім зашморгом для всіх нас. Та Григорій Лобач зауважив, що якраз із цього питання міська та районна влади збираються надавати пільги виробникам продукції, а не її реалізаторам.
Аби сподіватися на це, наразі проводиться інвентаризація земельних ділянок, відведених підприємствам, а от відомості щодо цього й досі здали не всі, зокрема, «Київміськвторресурси», «Ірком Ект», «Холодкомбінат №3», деякі інші. Невдовзі вже буде пізно: 25 червня з питання землекористування відбудеться Розширена Рада директорів промислових підприємств міста Києва, яка підсумує та узагальнить усі напрацювання з даного питання, а з 1 липня будуть введені нові тарифи на землекористування. Тож, підсумував Григорій Володимирович, необхідно пришвидшити подачу відомостей про землевідведення.
Наостанок Григорій Лобач роздав присутнім директорам інформаційні листівки про порядок участі у Всеукраїнському конкурсі «100 кращих товарів України» в 2015 році. Участь безкоштовна, а зиск за умови зацікавленого ставлення до цього можна отримати чималий.
Наступне засідання Ради директорів промислових підприємств, організацій та установ Дніпровського району відбудеться вже влітку.
Підготовлено відділом з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю
