Сьогодні виповнюється 290 років від дня народження Кирила Розумовського - останнього Гетьмана України (1750-1764рр.). Він походив із бідного козацького роду на Київщині. Стрибок у кар’єрі Кирилу допоміг зробити його старший брат Олексій Розумовький. Сталося так, що молодий козачок Олексій (через свій особливий голос) потрапив до хору імператриці Єлизавети (доньки Петра І), яка правила з 1741 року. З часом той український козак Олексій та імператриця таємно взяли шлюб. Сім’я Розумовських отримала графський титул та, зрозуміло, серйозні впливи на справи в імперії.

Олексій відправив брата Кирила на навчання у Європу. Граф Кирило Розумовський вчився в університетах Берліна, Страсбурга, Кенігсберга. Повернувшись до Санкт-Петербурга одружився із близькою родичкою імператриці графинею Катериною Наришкіною (яка народила йому восьмеро дітей). Високоосвічений українець мав добрий авторитет серед російських вчених. Указом імператриці він був призначений президентом Петербургської академії наук. Цю посаду він обіймав більше 50 років.

5 травня 1747 року - російська імператриця Єлизавета І видала указ «Про буття в Україні гетьмана згідно тамтешніх прав та звичаїв». Указ став до певної міри несподіванкою, адже від 1734 року гетьманів в Україні не було, як не було й серйозних передумов для відновлення гетьманства. В 1750 році гетьманом був обраний 22-річний Кирило Розумовський.

Він зразу ж досить серйозно почав проводити політику на відновлення козацьких вольностей. Згуртувавши навколо себе передових і освічених старшин, запропонував реорганізацію адміністративного устрою Гетьманщини.

Кирило Розумовський зробивши по суті неможливе. По-перше, велика частина податків тепер залишалася для потреб України. По-друге, українські справи стали вирішуватися в іноземній колегії, а не в Сенаті. По-третє, реформував козацтво, що стало добре підготовленою військовою сило з єдиною уніформою та сучасною зброєю. По-четверте, він заборонив робити селян кріпаками. По-п’яте, завдяки відновленню старшинських рад, він був в курсі про всі справи на українській землі.

До того ж, гетьман отримав контроль над землями Запорізької Січі – великою родючою територією, на яку давно мали види найвищі кола російської аристократії. Також Гетьман виношував плани відкриття українського університету в Батурині.

Невідомо як би склалася ситуація далі, але у 1762 році до влади в Російській імперії прийшла невістка Єлизавети - представниця збіднілого, але знатного німецького роду Катерина ІІ. Вона ніяк не хотіла посилення влади гетьмана в українських землях. Своїми указами почала урізати впливи гетьмана: ліквідувала митні збори між Україною і Росією, вивела з підпорядкування гетьмана Київ. А в 1764 році видала укази про ліквідацію гетьманства та створення другої Малоросійської колегії для управління українцями.

За Кирилом Розумовським були збережені усі титули та власність Російської імперії. Він доживав віку у колишній гетьманській столиці Батурині. Помер у 1803 році.

Його гетьманство нащадки назвали «оксамитовою осінню української державності», особа досі викликає суперечки і дискусії - з одного боку він був відданим імперії, але з іншого - він зробив спробу відродити гетьманщину в повній її самостійності, незважаючи на абсолютну владу російського монарха.

Підготовлено відділом з питань інформаційної політики за матеріалами